Голос людини утворюється під час видиху. Доросла людина за один видих здатна промовити фразу, яка складається з 10—15 слів. Дитина, звісно, ще не вміє будувати довгі речення і не володіє таким розвиненим диханням. Логопеду слід навчати дитину правильно користуватись диханням під час розмови. У цьому допоможуть нескладні дихальні вправи на розвиток фізіологічного (звичайного) і мовленнє­вого (під час розмови) дихання. Під час виконання дихальних вправ треба стежити, щоб дитина дихала діафрагмально  (роблячи вдих, випинала живіт і не піднімала плечей, крім випадків, коли цього вимага­ють правила гри, І при видихові втягувала живіт). Проводити такі ігри рекомендується не більше трьох хвилин із перепочинком.

                         Гра  «Веселі  кульки».

Дмухання на повітряні кульки, які висять зверху над головою дитини.

                         Гра  «Дуй на метелика».

Дмухання на виготовленого з паперу метелика, прив'язаного на нитці зверху над головою дитини.

                  Гра  «Надування бульбашок».

Діти дмухають на поверхню води так, щоб утворилися бульбашки. Корисними також є ігри з видуванням мильних бульбашок. Під час таких ігор дитина привчається поступово і рівномірно видихувати повітря з легенів.

                   Гра «Дотягнись до сонечка».

Діти тягнуться до сонечка, піднімаючи руки через сторони і роблячи глибокий вдих. Опускаються на носочки роблять спокійний видих.

                      Гра  «На гойдалці».

На горизонтальній нитці прикріплені різноманітні фігурки з паперу, дитина силою видихуваного повітря розгойдує.

                  Гра  «Рубання дров».

Дитина піднімає руки як для рубання дров, вдихаючи при цьому повітря. На видих опускає руки і промовляє "ух".

                      Гра  «Надування кульки».

Діти уявляють, що надувають повітряну кульку.

                     Гра «Забий  м'яч у ворота».

Запропонуйте дитині подути на ватний чи поролоновий м’ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

                   Гра «Язичок – футболіст».

Як і в попередній вправі треба забити м’яч  у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

                               Гра «Літак».

На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб  “ літак ”  полетів вгору.

                         Гра « Кораблик».

Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пінопластовий кораблик,  та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук “ф”, а потім переривчасто, наче вимовляючи звук  “ п-п-п-п ”.

                             Гра «Кулька».

Цю вправу бажано робити  сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

                              Гра «Задуй свічку».

Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек. і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики). Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.

                  Гра «Нюхаємо квіточку».

Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.

Гра «Гра на сопілці».
        Діти уявляють, що грають на сопілці і ритмічно роблять вдих-видих.

              Гра «Прокоти олівець».

Дитина силою видихуваного повітря прокочує олівець по столі.

                   Гра  «Усі мовчать».

Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

                Гра «Де дзвенить комарик?».

Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

                       Гра «Гарячий чай».

У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

                       Гра «Гол у ворота».

Дитина силою видихуваного повітря перекочує по столу ватну кульку, олівець. Можна трохи ускладнити цю вправу: зробіть на столі з трьох олівців «ворота» і запропонуйте дитині дути на ватну кульку, пробуючи загнати її у ці «ворота».

​

                         Гра «Вітерець».

Здування з долоні тонкого паперу, нарізаного дрібненькими шматочками, або пелюстки квітів, задування на відстані вогника свічки. Дитина також може дути на відцвілу кульбабу під час прогулянки. Здути усі павутинки з кульбаби треба за 3—4 рази.

                       Гра «На гойдалці».

Логопед влаштовує «гойдалку»; на горизонтальній нитці прикріплює різнокольорові паперові фігурки ляльок. Дитині потрібно силою видихуваного повітря гойдати  її.

                         Гра «Пелюстки».

Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюстки злетіли з вашої долоні.

                      Гра «Що ми бачили — не скажемо, а що робили — покажемо».

​

Грати можуть двоє і більше гравців. Якщо гравців двоє, то хтось із них показує зображуючи якусь дію, а другий повинен відгадати, що саме йому показують.

​

​