Дисграфія
Нездатність людини навчитися правильно писати називають «дисграфією».
Це розлад не є самостійним. Найчастіше одночасно з дисграфією виявляється дислексія (проблеми навчання читанню).
Розлад письма діагностується ще в дошкільному і шкільному віці і проявляється в стійких, повторюваних помилках.
До таких типових помилок можна віднести пропуски літер, плутаність в написанні подібних за написанням або звучанням букв, наприклад, Л-М або Д-Т, використання лише певних відмінків, розривання слова або додавання до нього нових букв і складів.
Крім того, діти з дисграфією відчувають труднощі не тільки з правильним написанням слів, але і з самим процесом письма. Так, речення може «йти» хвилею, обриватися на середині, дитина може несвідомо пропускати рядки, замінювати прописні букви рядковими і навпаки.
Іноді зустрічаються випадки, коли порушується структура речення, тобто є перестановка слів, яка ускладнює розуміння.
Артикуляційно-акустична форма дисграфії виражається в тому, що дитина не може застосовувати правила мови, тому пише, спираючись виключно на свою вимову. Це призводить до частих помилок на письмі, для яких характерні заміни, додавання і пропуски літер.
Акустична форма дисграфії виражається в тому, що дитина плутає написання подібних за звучанням слів. Так, можуть виникнути проблеми з Д-Т, Б-П, Ж-Ш, Ц-С і т. д.
Ще одна форма дисграфії базується на порушенні мовного аналізу і синтезу. Для неї характерні пропуски і перестановки літер, додавання зайвих букв або складів. Крім цього, дитина може дублювати одні і ті ж букви з-за повільної швидкості письма в сукупності з подовженим промовлянням слів.
Менш поширеною формою розладу є аграматична дисграфія. Для неї характерне ігнорування правил граматики, що виражається в неправильному написанні закінчень слів внаслідок того, що дитина не може оволодіти правилами зміни слів за відмінками, родами і числами.
Також існує оптична дисграфія, яка характеризується тим, що дитина не може писати окремі букви з-за нерозумінням їх будови. Кожна буква складається з певних частин чи елементів, які дитина при оптичної дисграфії не в змозі зрозуміти, а значить і написати.